ЩАСТЯ

Черговий осінній вечір. Тепер ніяких розумних книг і спогадів, а лише темрява за вікном і той самий вир думок... Іноді от такими вечорами накриває хвиля неясного суму. І, начебто, все в житті чудово, але в такі моменти розумієш, що чогось все-таки не вистачає... Як казав один розумний :"Найбезглуздіше бажання - це бажати здійснення всіх бажань" чи щось таке... Дійсно, якщо вони здійсняться, то з'являьбся все нові, і нові, на перший погляд нездійсненні, але насправді цілком досяжні мрії. Здається, що із здійсненням ОТ ЦЬОГО бажання прийде воно - повне щастя. Але де воно? Чому дехто все своє життя присвячує його пошукам, але так і не знаходить....?
От зараз сижу і відчуваю - щастя близько, варто тільки простягнути руку. Між нами всього один несміливий рух і воно... воно знов вислизнуло, залишивши тільки приємне тепло і надію на те, що наступна спроба буде кращою за попередню і "завтра будет лучше, чем вчера".
Щастя... Хіба не щастя бачити усміхнені обличчя рідних, друзів, товаришів, випадкових знайомих і просто перехожих на вулиці? Хіба не щастя серед сірою маси однакових людей бачити кольорову, яскраву, неординарну особистість? Хіба не щастя щоранку зустрічатиновий день? Хіба не щастя час від часу залишатись наодинці з собою у власному, для всіх інших невідомому, світі?
От таке воно щастя.... Для кожного різне, але для всіх важливе...