Танець, як привiд для подорожей

Нежные линии, божественные прыжки, изящные неподвижные стойки призваны рождать в танце такое универсальное существо, у которого нет ни лица, ни тела, но которое обладает силой, временем и уделом, которому даны жизнь и смерть; которое, собственно, и есть не что иное, как жизнь и смерть, ибо желание, если оно разгорелось, не знает ни сна, ни минуты покоя.

П. Валери, «Душа и танец»

Час пливе день за днем і життя не стоїть на місці.

Цими днями мені випала унікальна можливість відвідати столицю. І не заради чергової банальної екскурсії, а заради Мистецтва. Так, саме мистецтва, а саме чи не найдревнішого його виду - танцю.

Мабуть, зі сказаного вище мало що зрозуміло. Тому спробую внести ясність. 23-27
листопада у м.Києві проходив ІІІ тур ІІ Всеукраїнського конкурсу хореографічного мистецтва ім.П.П.Вірського.
*довідка: П.П.Вірський - найвидатніший хореограф України. Конкурс, названий на честь нього, являється найпрестижнішим з тих, які на даний момент проводяться в Україні.

Отже, перемігши на місцевому та регіональному конкурсах, ансамбль "Джерельця Карпат" ( і я в тому числі) вирушає підкорювати столицю. На пероні залишаються всі провожаючі, а потяг везе юних артистів назустріч новим перемогам.
Про дорогу і говорити нічого. В товаристві давніх друзів час летить непомітно, і ось Золотоверхий зустрічає нас.
Безкінечні київські пробки не зіпсували загального позитивного враження.

День конкурсу був занадто метушливим і нервовим. Хоча досвід взяв своє і у найвідповідальніший момент, зібравши всі сили в кулак, ми все-таки показали на що здатні.
Наступного дня для нас гостинно відчинила свої двері Національна опера України. Саме ту відбувся гала-концерт за участю кращих з кращих.
Приємною несподіванкою став візит новоспеченої зірки для широкого загалу, і давно "свій" у колі хореографів - Г.М.Чапкіс.
Нам пощастило бачити перше відділення концерту з залу. Видряпавшись на найвищий ярус балкону і присівши на сходах, поряд із студентами Київського національного університету культури і мистецтв. Затамували подих і..... завіса піднялась, а нас поманив за собою чарівний світ танцю...

І ось він - момент істини - оголошення переможців. Ми - третi серед 105 найкращих колективів України. А це неабияке досягнення.

Друге відділення. Після декількох давно знайомих нот впевнено ступаєм на сцену, даруючи частину себе київському глядачеві. Оплески залу, квіти, світло софітів, все змішалось в одну кольорову картину, а серце переповнювала радість і гордість.

Ми змогли!!! Попереду нові перемоги!!!