Осінь... Купа жовтого листя шелестить під ногами і життя ніби чудове. А насправді все зовсім не так... Осінь - це дощ, який сірою завісою розмиває всі фарби, відгороджує від світу, заповнює найдрібніші шпарини душі. Після нього оте листя, яке мило шаруділо, перетворюється на незрозуміле місиво... Зникає все... все, що тішило своєю незвичайністю, оригінальністю...все, що допомагало жити, а не існувати...все, що наповнювало кожен новий день сенсом...
Осінь - це краса. І вона має свою ціну - самотність. Здається, авколо ті самі люди, але їх не видно за безкінечним шаром теплого одягу. вони все такі ж близькі і рідні, але в той же чай неймовірно далекі... Осінь стає бездонною прірвою...
Дощ... Вже зовсім не такий теплий як літом. Він боляче б'є по всьому чого торкається. Але тільки в ньому можна сховати свої сльози...Тільки він поплаче разом з тобою, не задаючи зайвих запитань...
Ось така вона, нікому невідома, інша сторона моєї оптимістичної натури....
воскресенье, ноября 11, 2007
Депрес...
Ваша вічна оптимістка
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
3 комментария:
Хочте вірте, хочте - ні, але я не сильно здивована написаним... Навпаки відлягло! У самої частенько накатує і так хочеться просто по-дурному поревіти, пожаліти себе та паскудний світ, повісити чорні занавіси та накритись ковдрою по самісінькі вуха ,щоб ані живе створіння не знайшло і не витягло... Така людська натура, реагує на все навкруги. Можу сказати лише одне, треба сумувати іноді, але чудесним є те, що наша мила ОльЧа так вдало і чарівненько виповзає та викручується з кожної такої напасті суму та мов, вмілий водій, уникає аварійних ситуацій. Ось у чому сила позитивної людини!
> Ось така вона, нікому невідома, інша сторона моєї оптимістичної натури....
Оль, ты делаешь вид, что ты всегда веселая, мы делаем вид, что только так и думаем, но это не значит, что мы не знаем, что такое — быть одному в толпе
Як класно, що є такі от друзі, які все розуміють =)!!!
Отправить комментарий