Маленька dilemma лінгвістичного характеру. Просто не знаю на якій мові спілкуватись. Для більшості одноліток нема проблем, зате в мене це мусолиться в голові вже декілька днів. Судіть самі:
Українська мова звична — з дитинства оточення таке (друзі, рідні, люди з якими я вчусь... ) При тому я не патріотка країни.
А тепер інша сторона теми — я закохана в російську. З дитинства проглотую книги, написанні цією мовою. Мені подобається поєднання звуків в ній, її багатство. Але!.. Коли я починаю розмовляти на ній... бідні люди навколо. Викорінити той акцент, підозрюю, може поїздка на тиждень в Росію і багато-багато розмовляти. Знаючи себе, це поможе. Лише б нікого не було з іншим акцентом, а то переберу і його. Але в цей момент можливості поїхати не-ма (((
Навіть писати через це не люблю, бо в мене каша виходить. Крім цих двох мов, я засовую в записи ще англійську, словацьку, чеську, буває і німецьку, і венгерську, а після поступлення на медичний прибавилась латинь. І саме страшне — я ТАК думаю!
Голова крутиться.
воскресенье, февраля 03, 2008
Заплуталась
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
5 комментариев:
НЕ тебе одну таке от мучить. Ця ситуація є в принципі таким собі клеймом нашого часу - на межі між вчора і сьогодні...
Як на мене мова - це взагалі не важливо. Тобто не мова взагалі, а саме та, на якій спілкуєшся. Головне, щоб тебе розуміли. А там вже море по коліна =)
Але хочеться писати так,щоб не було соромно за русизми. Бажано так і говорити. Треба навчитись хоть на одній мові гарно говорити. Розумієте? Не просто "правильно",а саме "гарно". Щоб легко слухалось, читалось.
Я розумію,що як дитина, народженна на прикінці 90-х при розпаді ссср я виростала між російською,на якій говорило старше покоління,і українською-моє покоління.
А ще я живу в Ужгороді, де з"їхались купа людей різних національностей. Звідки і дикі домішки інших слів.
Просто мене інколи рве на частини. Якщо так піде далі, в мене з"являться 2 статті однакового змісту,але на різних мовах
Ото буде весело!..
дітваче, ти народилась наприкінці 80-х, а не 90-х =)
Шо зробиш,клепка не варить. Старость не радость
Отправить комментарий