Про потаємне...

Кумедно... Пишу в блог українською мовою... Вона для мене рідна, вона гарна і співоча, але чомусь все одно думки на папері чи то в електронному форматі вимальовуються російською. =) Сьогодні в мене настрій такий - вишиванку бзараз... Ех.. де вона та вишиванка?
Взагалі наштовхнули мене на писанину ваші записи, милі мої блогери та їх гості. Бачу, що всі ми в душі брайдерзи (чи то "гопники"?!). Читаеш і зачитуешся. В житті спілкуешся з людиною, здається, знаєш її від і до, аж тут виринає щось зовсім потаємне...
В кожній людині повинна бути загадка - у вас і у мене. Жити тоді цікавіше. Тоді шукаєш, знаходиш чи ні - питання ретельності. Зазвичай люди ховають найпотаємніше так глибоко, що, здається, самі не часто туди залазять. Лише однієї дуже вдалої миті витягають цю "таємничку" назовні, ніби стару улюблену книжечку і намагаються дописати ще одну сторінку свого життя. Так... Зав'язка вже була... Далі кульмінація? Ні, зарано... І далі будуємо оповідь для себе і для інших. Трохи потримали книжечку і назад - у найтемніше та недоступне місце своєї душі. Туди шлях знаете лиш ви. Стає тепло... Тихо... Буря чи дощ навкруги ,а тобі тепло з книжечкою життя і спогадів...
Трохи замислившись, розумію - книжечка має бути в кожного і вона -  є! Не потрібно її видавати масовим тиражем, вивертаючись назовні. Так приємно інколи навіть про близьких тобі людей дізнаватись
щось нове, неординарне, зазирати за нові і нові двері та закутки душі. 
Так цікаво...  Читати сторінку
за сторінкою єство людини. Не важливо ким вона для тебе є рідним, другом чи коханим... Читаеш і зачитуешся. Сторінки перегортаються самі. Одна мить і 
вони летять так, що ледь встигаеш пробігти очима. Аж потім зупиняються і
тікають від тебе.
Потім ти вертаєшся гортаєш сторінки назад, ще далі і далі. 
Приємно відкрити іншого для себе і розкритись самому.
В кожній людині повинна бути загадка - у вас і у мене...
                                                               Але її я не відкрию...           
                                                                                                                                             

                                                                                            

                                                                                                               ...покищо!!!









Щоб не писати коменти я хочу "помітитись" тут... Я рада і приємно шокована, що так
гарно всі розкриваються саме тут... Прям літературний фестиваль... Цілую, люблю............
                                                                                                                Ваша ЮлькО